
Протягом останніх десятиліть вчені та експерти впевнено говорять про перехід світу від індустріального суспільства до суспільства інформаційного, і Україна займає своє впевнене місце в цьому ключовому для людства процесі.
Ніде у світі досі не дали єдиного визначення поняттю «інформація», та це й не має значення. Засновник кібернетики Норберт Вінер сказав, що інформація це не матерія і не енергія, інформація це інформація, даючи тим самим зрозуміти, що важливою є не словесна дефініція, а готовність прийняти інформаційну еру як нову реальність.
Інформаційною сферою традиційно вважають сукупність інформації, інформаційної інфраструктури та суб'єктів, які займаються збиранням, формуванням та розповсюдженням даних, проте не можна (і не вийде) зводити це найважливіше світове явище до технологічних процесів.
Зміни, що настали, найпрямішим чином стосуються місця самої людини у світі, оскільки прихід нового часу радикально змінить економічні та соціальні сторони життя, і кожна людина змінюватиметься відповідно до вектора інформаційно-технічних характеристик суспільства.
На відміну від низки інших секторів людської діяльності, в галузі інформації Україна не є аутсайдером і не потребує рішучих та революційних змін. На перше місце виходить вміла участь у світовому інформаційному процесі, його практичне використання та, звісно, морально-ідеологічна складова інформаційного впливу.
З одного боку, інформація формує середовище матеріального життя людини (поява інноваційних технологій, комп'ютерних програм, телекомунікаційних систем), з іншого, є основним засобом міжособистісних взаємин, тобто визначає та формує одночасно і соціокультурне життя людини, та її матеріальне буття.
Головною перевагою та головною небезпекою епохи інформаційних технологій є її глобальний характер.
Інформація, поряд з людським, фінансовим та матеріальним ресурсами, стала одним із найважливіших стратегічних факторів управління. Її виробництво і споживання сьогодні становлять основу ефективного функціонування та розвитку різних сфер суспільного життя.
Це означає, що не тільки кожній людині в будь-якій частині нашої планети стають доступні всесвітні джерела інформації, а й створена нею нова інформація стає надбанням всього людства. В сучасних умовах право на інформацію та доступ до неї має життєву цінність для всіх членів суспільства.
Інформатизація повсякденного життя та поява нового, інформаційного поля буття не проходить без наслідків для життєвого світу людини. В електронному просторі змінюються поведінкові стандарти та ціннісні орієнтації особистості, і це змушує пам'ятати про вплив, що його здатен спричинити глобалізм.
Глобальний характер інформаційних потоків у світі призводить до того, що кожна людина є частиною великого світу, всі процеси у якому тісно пов'язані між собою.
З одного боку, це є незамінною якістю, яка робить Україну та її громадян повноцінними учасниками всіх світових процесів.
З іншого, процес глобалізації неоднозначно відбивається на соціальному розвитку людини. Виникає небезпека поглинання особистості, втрата суто людських якостей та здавна налагоджених соціальних зв'язків у процесі глобального розширення соціального простору.
Це може призвести до порушення позитивного соціального розвитку особистості на різних рівнях і породити соціальну безвідповідальність, пасивність і нігілізм.
Подолання цих проблем на рівні нації залежить від того, як кожен із нас ставиться до соціального буття, від міцності загальнонародних моральних засад, від єдності наших громадянських поглядів та принципів.
Саме ці фактори в умовах інтенсивного зростання інформаційних зв'язків знижують ризик негативного впливу культурних стандартів та норм поведінки, які можуть призвести суспільство до деградації.
Велика війна показала високий рівень громадянської згоди та єдності українства, і за таких умов інформаційний глобалізм несе в собі не загрози, а величезні духовні та матеріальні переваги.
Війна з Росією змушує нас пам'ятати про ще один аспект інформаційного обміну. Інформаційна сфера, яка є ключовим чинником життя суспільства, активно впливає на стан політичної, економічної та військової складових державної безпеки.
У цьому плані інтеграція нашої країни до глобального інформаційного поля дозволяє знизити загрозу російських інформаційних диверсій та системних атак, роблячи інформаційне протистояння ворогові впевненим та переможним.
Підсумовуючи все сказане, успіх України, як учасника глобального інформаційного процесу, полягатиме в умілій вибірковості держави, населення та громадських лідерів при використанні всесвітньої бази даних.